Страх перед старінням, а також неприйняття, страх або огиду до людей похилого віку називають геронтофобією. На перший погляд страх перед старінням може здатися суто фізичним — зморшки, сиве волосся або занепад енергії. Але цей страх часто походить від чогось глибшого:
Сприйняття часу, що закінчується без досягнення особистих або професійних цілей.
Жаль про те, що ми не досягли наміченого, часто проявляється як тривога про майбутнє.
Самокритика щодо минулих рішень і почуття неадекватності, коли порівнюємо себе з іншими.
Цей страх часто пов'язаний із незадоволеними емоційними потребами, такими як:
Мета та виконання: без чіткого відчуття напрямку чи сенсу плин часу викликає особливу тривогу. Почуття втрати себе, невпевненість у тому, чого насправді прагнете.
Досягнення та статус: часте порівняння себе з молодшими, більш «успішними» людьми, що залишає відчуття, ніби не досягнуто достатнього до певного віку. Незадоволена потреба у визнанні та підтвердженні породжує постійне почуття незадоволення.
Ревнощі до молодих людей: однією з основних проблем, є сильні ревнощі до молодих людей. У їхній молодості бачиться потенціал, енергія та нескінченні можливості — якості, які вислизають. Порівняння з іншими, особливо молодшими, підживлює почуття неадекватності та незадоволення життям.
Самооцінка: сильно пов’язана із зовнішніми маркерами успіху — віком, кар’єрним статусом і соціальним становищем.
Приналежність і зв’язок: почуття відірваності від своїх однолітків, особливо молодших, що зміцнює внутрішнє переконання про "відставання в житті".
Невдоволення життям: розрив між очікуваннями та реальністю.
Багато клієнтів відчувають значний розрив між тим, де вони є, і тим, де вони вважають, що мають бути. Це створює глибоке почуття розчарування, тривоги, а іноді навіть депресії. Наприклад, відчуття, ніби не досягнуто своїх мрій і цілей, призводить до почуття невдачі та незадоволення.
У результаті виникає відчуття, ніби життя відбувається з вами, а не під вашим контролем. Це почуття безпорадності часто посилює страх перед старінням, оскільки воно символізує втрачені можливості та нереалізований потенціал.
Також не відчувається зростання та розвиток, що прогресує в кар’єрі чи особистому житті. Відсутність руху вперед робить майбутнє похмурим і сповнює жалем про минуле.
Дослідження цих переконань виявляє глибоко вкорінені думки, такі як «у мене закінчується час» і «я мав би бути більш успішним». Ці обмежувальні переконання викликають страх і незадоволення, створюючи когнітивні спотворення, як-от мислення «все або нічого» та катастрофічність. Через це старіння означає невдачу, яка відображається в кожній взаємодії.
Ось тут і вступає в дію гіпнотерапія, орієнтована на вирішення проблеми. Розглядаючи ці обмежувальні переконання та незадоволені емоційні потреби, гіпнотерапія може змінити те, як люди сприймають себе та своє майбутнє.
Гіпнотерапія допомагає змінити своє ставлення до старіння. Замість того щоб сприймати його як втрату, гіпноз дозволяє зосередитися на можливостях, які приходять із часом. Допомагаючи мозку створювати нові позитивні асоціації зі старінням, ми можемо зменшити страх і тривогу, пов’язані з ним.
Одним з найважливіших аспектів гіпнотерапії є робота над самооцінкою. За допомогою гіпнозу можна відокремити власну гідність від зовнішніх досягнень і зосередитися на формуванні внутрішнього почуття цінності. Самооцінка, в таких випадках, часто пов’язана не з реальними досягненнями, а з очікуваннями суспільства щодо того, де ви «маєте бути». Гіпнотерапія дозволить звільнитися від цих ланцюгів і визнати власну цінність, незалежно від віку.
Гіпнотерапія допомагає змінити негативні моделі мислення — такі як мислення «все або нічого» чи катастрофічність. Завдяки внутрішнім репетиціям і керованій візуалізації клієнт переключає свою увагу зі страху та жалю на потенціал і можливості. Це не тільки позбавляє тривоги, але й дає можливість вживати позитивних дій для досягнення своїх майбутніх цілей.
Використовуючи гіпнотерапію, ми можемо направляти клієнтів до визначення їхньої глибшої мети та бачення життя. Це означає дослідити те, що для вас справді важливо — поза межами суспільних очікувань — і створити особисту дорожню карту до реалізації. Гіпнотерапія допомагає клієнтам візуалізувати та емоційно пережити життя, яке вони хочуть створити, що дає їм впевненість продовжувати його.
Старіння стає менш страшним, коли ми навчимося приймати те, що ми знаходимо в житті. Гіпнотерапія допомагає дивитися на старіння через призму зростання та еволюції, а не через втрату. Завдяки використанню позитивних пропозицій і афірмацій клієнти вчаться виховувати співчуття до себе, оцінюючи те, як далеко вони зайшли, а не зосереджуватися на тому, чого вони не досягли.
Страх старіння стосується не лише фізичних змін, а й незадоволених потреб у цілеспрямованості, власній гідності, підтвердженні та контролі над життям. Орієнтована на рішення гіпнотерапія допомагає розкрити ці проблеми, звільнитися від обмежувальних переконань, змінити мислення й побудувати більш позитивний погляд на майбутнє.