Нервову анорексію часто сприймають як стан фізичної природи, однак насправді це проблема психічного здоров'я, яка впливає на фізичне здоров'я та самопочуття людини. Найчастіше вона зустрічається у жінок, хоча кількість діагностованих випадків серед чоловіків зростає, оскільки соціальні мережі створюють величезний тиск на молодих людей обох статей, змушуючи їх виглядати неприродно ідеально в будь-який час.
Анорексія — це не про їжу. Це про внутрішній біль, який людина навчилася контролювати через єдиний доступний їй спосіб — власне тіло. Їжа стає полем битви, де розгортається війна між безпорадністю та потребою хоч щось контролювати у своєму житті.
Анорексія пов'язана з контролем. Людина може почати з бажання скинути кілька кілограмів, але швидко усвідомлює, що їй подобається той контроль, який вона має над своїм тілом. Вона може швидко стати одержимою своєю вагою та зовнішністю і робити все можливе, щоб худнути все більше й більше. Кожен шматочок їжі має бути врахований, а підрахунок калорій стає найважливішою справою в їхньому житті. Вони збільшують режим тренувань, часто невпинно виконуючи виснажливі вправи, ховають їжу від родини під час прийомів їжі або одразу ж зригують її після їди.
Втрата ваги ніколи не буває достатньою, і тоді у них формується спотворене сприйняття власного тіла, тому вони збільшують фізичні навантаження ще більше, навіть коли їхнє тіло слабшає через брак харчування. Вони карають себе, якщо з'їдають найменший шматочок зайвої їжі, зловживають проносними, щоб спорожнити кишечник, приймають діуретики та навіть клізми.
Вони все ще вважають себе з надмірною вагою, незважаючи на те, що дзеркало показує їм стирчати ребра та демонструє скелетоподібне зображення. Вони стають потайливими, приховуючи своє тіло від найближчих людей за допомогою мішкуватого одягу, і вдають, що їдять повноцінні страви. Кожна їхня думка обертається навколо їжі, коли настає голодування, і іноді вони можуть переїдати, але одразу ж знову очищати організм. Це схоже на стан, який називається нервовою булімією, де переїдання та очищення є способом життя для тих, хто страждає на неї, однак вони зазвичай підтримують нормальну вагу тіла, хоча внутрішні та довгострокові пошкодження їхнього організму подібні до анорексії.
Якою б потайливою не була людина з анорексією, вона не може довго приховувати свій стан, оскільки стає неможливо сховати її виснажений вигляд. Наслідки виснаження організму стають очевидними, коли з'являються інші симптоми. Вони включають витончення волосся та ламкість нігтів, постійну втому, постійне відчуття холоду, безсоння, низький кров'яний тиск або низький рівень крові, депресію, а у жінок припиняються менструації.
Не існує ліків для запобігання анорексії. Якщо індекс маси тіла падає нижче прийнятного рівня, госпіталізація, як правило, є єдиним виходом. Там пацієнтів лікують психологи та дієтологи, за ними ретельно спостерігають, щоб переконатися, що вони їдять, і не виписують доти, доки їхня вага не повернеться до прийнятного рівня. На жаль, багато хто одразу ж повертається до старих звичок, оскільки вони не можуть визнати, що мають проблему, і не хочуть допомоги. На жаль, деякі вмирають, і навіть до самого кінця вони все ще вірять, що їм потрібно схуднути ще більше.
Гіпнотерапія може бути корисною, допомагаючи людині подивитися на причини, чому їй потрібен цей контроль у житті. Гіпнотерапія допомагає м'яко обійти захисні бар'єри свідомості й запитати підсвідомість: «Що ти намагаєшся захистити ціною виснаження?» Часто відповіді лежать глибоко в дитинстві або в ситуаціях, які людина свідомо вже забула, але тіло пам'ятає досі.
Терапевт працюватиме з підсвідомістю, щоб дістатися першопричини того, чому людина хоче так знущатися зі свого тіла.
Існує кілька причин, чому могла розвинутися анорексія. Гіпнотерапія допомагає клієнту безпечно дослідити можливі джерела:
Невисловлена травма. Можливо, колись людину знецінили, принизили або зрадили. Контроль над тілом стає способом більше ніколи не бути вразливою.
Захист від емоцій. Голод притуплює емоційну чутливість. Коли тіло зайняте виживанням, йому ніколи відчувати біль, самотність чи гнів.
Спроба бути «достатньо хорошою». У світі, де соцмережі транслюють недосяжні ідеали, анорексія стає хворою спробою відповідати стандарту, щоб нарешті отримати визнання чи любов.
Ідентичність. Коли інші сфери життя порожні, «бути тим, хто успішно худне» стає єдиною роллю, яка дає відчуття власної значущості.
Булінг або глузливі зауваження рідних про вагу можуть стати поштовхом до анорексії: людина почувається безпорадною і знаходить розраду в контролі над власним тілом. До того ж засоби масової інформації щодня транслюють нереалістичні стандарти краси, ретушуючи фотографії моделей і нав’язуючи думку, що неприродна худорлявість — це єдино прийнятний образ. Особливо тисне на вразливу молодь культ знаменитостей, адже підлітки не враховують, що за бездоганною зовнішністю зірок стоять цілі команди стилістів, особисті кухарі, тренері та дорогі косметичні процедури, недоступні звичайній людині.
Гіпнотерапевт працюватиме над самооцінкою людини, підвищить її впевненість і допоможе їй сформувати більш реалістичне уявлення про себе. Терапевт працюватиме над зміною ставлення людини до їжі: від страху, що їжа — це погано, до усвідомлення, що їжа — це паливо, яке дає організму поживні речовини.
Анорексія — це не вирок і не сором. Це крик душі, яка не знає іншого способу бути почутою. Гіпнотерапія не «лікує» хворобу в лоб. Вона створює безпечний простір, де людина може зустрітися зі своїм болем, назвати його справжнє ім'я й нарешті обрати життя в повній вазі — у всіх сенсах цього слова.