Як ви переживаєте час? У теперішньому моменті, у майбутньому чи в минулому? Так багато справ і так мало часу. Скільки разів ви відчували, що годин у добі замало? Що ви постійно бігаєте за власним хвостом і ходите по колу? Ви лягаєте спати з тривогою про недороблені справи, які додаються до завтрашнього списку, а це неминуче означає, що наступної ночі ви опинитеся в такій самій ситуації.
У сьогоднішньому стрімкому середовищі сучасна людина регулярно ставить перед собою непосильні завдання, які потрібно виконати в неймовірно стислі терміни. Чим більше вона робить, тим більше намагається зробити, і це частіше за все призводить до невдач. Прогрес, досягнутий за останнє століття, перевершив усе, чого людство досягло за всю історію разом узяту, тому прагнення охопити все або зробити все є невпинним.
Якщо подивитися на життя навіть 40–50 років тому, покоління наших батьків не мало тих сучасних пристроїв і техніки, що заощаджують час, які є в нас сьогодні. Вони ходили за свіжими продуктами щодня, бо в пересічних домогосподарствах не було морозильних камер. Про мікрохвильові печі ще не чули, тому не існувало й готових страв. Усе готувалося з нуля й потребувало більше часу. У них не було сучасних пральних машин, куди нам достатньо завантажити білизну й натиснути кнопку. У ті часи прання могло тривати цілий день. Більшість не мали автомобілів і покладалися на нерегулярний громадський транспорт, що могло додавати години до їхнього робочого дня. Навряд чи вони могли дозволити собі поїхати за кордон у сонячне місце, щоб відновити сили. Великі сім'ї були звичнішими, що, очевидно, означало більше роботи.
І все ж те покоління зазнавало менше стресу й, здавалося, мало більше вільного часу, щоб зупинитися й понюхати троянди, цінуючи своє життя й свою долю. Побутова техніка, яку ми сьогодні сприймаємо як належне, не зменшила нашого навантаження, бо ми не сидимо, байдикуючи, поки пральна машина перє натисканням кнопки прає наш одяг, а мікрохвильовка сповіщає про готовність трихвилинної страви. Натомість ми ставимо перед собою недосяжні цілі, завдаючи собі зайвих страждань.
Ми - раби своїх годинників, постійно звіряємо час, щоб визначити, скільки можемо приділити поточному завданню, перш ніж, швидше за все, залишити його недоробленим і перейти до наступного. І так триває знову й знову...
Ми заздримо тим людям, які, здається, досягають так багато, але залишаються такими спокійними. Як їм вдається зробити стільки справ, коли врешті-решт у всіх нас однакова кількість годин у добі? У чому їхній секрет?
Найімовірніше, вони не пережовують у думках те, що їм слід або можна було б зробити. Вони мають чіткі цілі й стратегії, щоб досягати їх, зберігаючи здоровий баланс між роботою та життям. То як же й вам досягти такого стану без постійного відчуття паніки?
Гіпнотерапію можна використовувати, щоб допомогти вам перенаправити увагу на те, що для вас важливе. Поки вас вводять у стан розслаблення, терапевт може спрямовувати вас, допомагати оцінити вашу ситуацію й досягти вашої загальної мети. Гіпноз може допомогти вам підвищити якість життя, дозволяючи ставити раціональні, реалістичні цілі.
Важливим є сам шлях, а не пункт призначення, тому живіть усвідомлено в теперішньому моменті. Завтрашній день настане незалежно від вас, тож лише вам вирішувати - бути до нього готовим і зібраним чи виснаженим і охопленим панікою.