Терапевтичне використання гіпнозу може охоплювати широкий спектр різноманітних суб'єктивних переживань. Ми можемо розглядати гіпноз як стан підвищеної навіюваності (сприйнятливості) з посиленим зануренням у внутрішні переживання. Отже, суб'єктивний досвід гіпнозу визначатиметься характером внутрішньої роботи, яку виконують терапевт і клієнт.
Так, наприклад, якщо цей стан підвищеної відкритості та занурення використовується для того, щоб дати клієнту змогу яскраво уявити красиве, особливе місце, де вона може відновити сили та зв'язатися зі своїми внутрішніми ресурсами й сильними сторонами, тоді суб'єктивний досвід буде глибоко розслаблюючим із відчуттям безпеки та комфорту.
З іншого боку, якщо цей гіпнотичний стан використовується, наприклад, щоб дозволити людині «потренувати» у своїй уяві виступ з презентацією, викликаючи відчуття впевненості в собі, пристрасті та здорового хвилювання, тоді переживання матиме більш активний і енергійний суб'єктивний характер.
Однак існують деякі (більш або менш) універсальні особливості проходження процедури терапевтичного гіпнозу. Гіпноз найчастіше супроводжується розслабленням: загальним зниженням м'язового тонусу та частоти серцевих скорочень, уповільненням і заспокоєнням нервової системи. Тому, по суті, це відчуття відпочинку у спокійному фізіологічному та психічному стані. Напрямок і якість уваги також змінюються: ми спрямовуємо увагу всередину, перебуваючи в теперішньому моменті, з відчуттям відкритості та легкого, проте потужного зосередження. Таке уповільнення та переключення уваги вивільняє розум від звичних патернів функціонування, відкриваючи простір для можливостей змін.
Гіпноз також може відчуватися як дуже цікавий і захопливий, навіть певною мірою несподіваний. Клієнта можна навчити створювати певні зміни у своїх сприйняттях, щоб продемонструвати йому силу розуму (силу уваги, думок і уяви). Так, наприклад, ми можемо викликати такі явища, як левітація руки: приймаючи навіювання, людина починає відчувати, що її рука піднімається з колін і рухається вгору до обличчя, і це відбувається ніби само собою. Це відчуття дисоціації або від'єднаності від певних тілесних рухів може бути справді цікавим. Також можна викликати багато інших змін у сприйнятті, таких як тепло або оніміння в певних ділянках тіла, сповільнення або прискорення плину часу. Переживаючи ці цікаві феномени, ми демонструємо клієнту силу її розуму, щоб вона могла використовувати цей гіпнотичний стан для створення особистісно значущих терапевтичних змін.
Всупереч хибній думці, гіпноз не відчувається як втрата контролю або несвідомий стан. Люди зберігають здатність контролювати свою поведінку і завжди можуть відмовитися реагувати на навіювання, якщо побажають. Амнезія щодо гіпнотичного досвіду також трапляється досить рідко, і її можна легко запобігти, даючи навіювання запам'ятати все.
Гіпноз не обов'язково відчувається як щось загадкове або незвичайне, як часто думають люди. Більше того, це не щось абсолютно нове, чого треба навчатися. Коли людина так занурюється в книгу або фільм, що перестає стежити за часом, ми можемо сказати, що вона перебуває в природному гіпнотичному стані (з підвищеною зосередженістю та сприйнятливістю).
У гіпнозі ми вчимося використовувати цю природну, але потужну здатність нашої уваги та уяви. Це розширювальний стан свідомості, якого ми можемо навчитися досягати та використовувати для різних особистих переваг.